Ведуча: А ми продовжуємо вітати Тетяну. Як говорить прислів'я: «Скажи мені, хто твій друг і скажу, хто ти».

Адже й справді - кожен із вас може сказати щось про свого друга, так? Ні, ми зараз не про те, що він у вас займав до зарплати, а повернути забув… Ми про інше – про хороше… Про те, що друг ваш вірний, надійний, чудовий співрозмовник, успішний професіонал – щось подібне ви можете сказати про свого друга? Ее... А якщо постаратися? (Благаюче). Ну хоч щось… От, згадали, молодці! Значить, вважайте, що ви і самі маєте всі ці чудові якості! Сьогодні лише про прекрасне. Про схильність ваших друзів до депресії поговоримо не сьогодні!

Але всі знають, що в цій величезній діжці віками оспівуваної дружньої ейфорії є величезний ополоник дьогтю… так-так, я про неї, про жіночу дружбу, про яку складено чимало небилиць. Начебто її взагалі не буває ...

Як в одному відомому висловлюванні: «Дружба між жінками - лише пакт про ненапад». Але ми з вами знаємо, що це зовсім не так!
Ось погодьтеся, дружба між чоловіком і жінкою .... ну ось та ще лотерея!

А ось жіноча дружба буває ще як буває!

І щоб це побачити наочно, далеко не треба ходити! Нашу дорогу винуватку урочистості прийшли привітати її подруги-пенсіонерки! Причому в даному випадку «пенсіонерки» звучить як комплімент, бо таких запальних жінок пенсійного віку ще пошукати треба!

Подруги: співають на мотив «Буранівських бабусь»

(1 куплет та 1 приспів)

Ми до подружки коханої приповзли на ювілей,
Хоч старі ми вже стали,
Але ти, Таня, нам налий.
Вітати тебе ми будемо,
Співати, танцювати, вірші читати,
Ну, а ти вже нам за це
Будеш Таня наливати.

Бум, бум, бум, ми випивати будемо,
Ану, Таню, нам наливай швидше.
І горілку будемо і пиво будемо,
І воду будемо, але лише завтра /2 рази/

…………………

Сьома частушка:
Горілка смачна у вас,
Та чарки замалі!
Діставайте склянки,
Наливай, дівчата!

Восьма частинка:
Скільки у житті ювілеїв
Зазначали ми завжди!
Але такого, як у Тані,
Не бачили ніколи!

Дев'ята частушка:
Таня дівка заводна,
Їй на танці – хоч зараз!
Міні-спідничку натягне,
І дівчина – вищий клас!

……………………………….

Ведуча:
Дорогі гості панове, То давайте зустрінемо бабусь, Адже приїхали вони не дарма сьогодні. Через моря-і океани вони їхали сюди, Щоб побажати бути ситою, п'яною та щасливою нашій ювілярці завжди!
А що бабусі, довгий, чи короткий шлях ваш був? Чекали ми вас зовсім!

Буранівська бабуся: Наливайте, випивайте,
А ми Вас тут зачекаємо,
І знову концерт розпочнемо.

(Всі піднімають свої чарки і випивають за ювілярку).

……………..

3-я Буранівська бабуся:
Ювілярці дорогий ми подарунок свій вручимо,
Та заспіваємо ще до купи.
Так почнемо тепер вручати,
Виходь їх отримувати.
Відкривай кишеню ширше і приймай на три-чотири!

(ювілярка виходить із-за столу отримувати свої довгоочікувані подарунки).

Щоб завжди була ти в моді,
Щоб виглядати молодшою,
Я вручаю ось гребінець,
Стане в нагоді для зачіски.
…………………….
……………………
(Дарує гребінець).

4-а Буранівська бабуся:
Щоб усмішка була класною,
І сміялася ти весь день,
Отримай у подарунок пасту,
Чисти зуби, якщо не ліньки.
Посмішкою ти будеш сяяти і виглядати завжди на п'ять!
(Дарує дитячу зубну пасту).

…………………………………………..

Кінець ознайомлювального фрагмента. Щоб придбати повну версію сценки, перейдіть в кошик. Після оплати матеріал стане доступним для завантаження на сайті, або з листа, який прийде вам на e-mail.

Ціна: 99 р уб.

Сцінка

Бабця і дід і нові технології.

Дід із бабкою сидять і нудьгують:

Б: охо-хо.

Д: о-о-ох.

Б: Чуєш, діду, чи телевізор увімкни…

(дід повільно встає та включає)

Б: Тобі бичка - то не час годувати?!

Д: Та я вже дав… (опускає голову і починає спати)

Б: Ну ти сиди тут, а я піду корову подою (Бере пакунок, кладе у відро і йде).

(Дід піднімає голову, коситься на бабку, що йде, встає, плететься за нею, переконується, що вона пішла, випрямляється, підтанцьовує, підстрибує, дістає з-під лави ноутбук, переписується з друзями в контактах. Сміється десь бурчить, коситься на двері , чує бабині кроки, швидко все прибирає, сидить і знову дрімає.

Б: Все сидиш, щось твій бичок притих, не здох годиною?

Д: Ти мою худобу не чіпай, за Бурьонкою своєю краще дивись, а то, як я в сарай, то її немає і немає, збігає. А бичка свого я не ображаю, ось уже йду годувати.

Б: Ой, ой, подивіться на нього, а ну йди-йди.

(Дід іде, бабця за ним, переконується в його догляді, посміхається, потирає долоні, з відра дістає ноутбук, починає переписуватися. «Ой, скільки листів, і коли встигає, пустуня, не знаю». За лаштунками дід кряхтить, бабка все згортає , повертає рушником, кладе у цебро.Сидить, дрімає, дід шкутильгає ледве-ледве і теж сідає.Обидва мовчать).

Б: Піду що - знову корову подою ... (Встає, бере інше відро і йде, дід проводжає її поглядом, потирає долоні, дістає ноутбук: "Ого - го" читає, потирає вуса, погладжує бороду і не помічає, як повертається бабця, вона не дивиться на діда, шукає своє відро, і помічає діда, мовчки підходить до нього, він її помічає, опускає очі, захлопує ноут, крутить його.

Д: Кузьмич мені завдання задав, приймач полагодити, онук йому надіслав, а він зовсім не працює, обдурили онука мабуть, китайську підсунули.

Б: Ти мене чого, за дурню тримаєш? Аль я в тундрі народилася, може, не зовсім відстала. І звідки ж у тебе така собі дивина, чай на пенсію таку не купиш.

Д: Так це (знімає кепку)... ну, бичок наш хворіти став, що я тільки не робив.

Д: Та гаразд тобі, бабко, і на що нам телевізор, давай я тобі краще покажу, що ця штуковина вміє… (бабця дмухається, не дивиться)

Д: (Схоплюється, підбігає до відра) Нічого, люба, зараз молочка парного вип'ємо, і ти заспокоїшся! Ой, а це чого, га?

Б: (Схоплюється, меніться, знизує плечима) - Ой, а хіба я тобі не говорила, захворіла наша Буренка ...

Д: Ти чого, Буренку продала, годувальницю, напувалку продала. Ти, ти, бабця беззаконня. Чим же ми будемо харчуватися?

Б: Ну, вистачить комедію розігрувати, ти молоко зроду не пив, магазинне тобі тільки подавай, мучилися тільки з цією коровою.

Д: Ну, бабко, я тобі цього ніколи не пробачу ... (відвертається і дметься)

Б: Та не дуже - то й треба, сам добрий, помирати скоро, а він у іграшечки все грає, як дитя мале. Цю техніку розуміти треба, а ти, мабуть і знати не знаєш, як нею користуватися, тільки вмикати і вимикати навчився.

Д: (З гордим обличчям відкриває ноутбук, починає переписуватись). Я, якщо хочеш знати, подругу серця собі знайшов. Ось зустрітися прошу її.

Б: Ой, та кому ти такий потрібен, дякую я тебе пошкодувала, а то б зник зовсім.

Д: Ну, бабусю, сама винна (друкує і диктує вголос) «Дорога Джульєтто, настав час зустрічі. Твій Ромео»

Б: (Бабка відкриває рота, завмирає) Це ти, чолі, Ромео?

Д: А чого не схожий? У роках, правда, ще нічого.

Б: І багато в тебе таких Джульєтт?

Д: Одна, я ж Ромео, а ні якийсь там Дон Жуан.

Б: То весь цей місяць я з тобою, чи переписувалася?

Д: Це ти на що натякаєш? Бабця?

Б: Діду, тобі, напевно, теж сусідський хлопчина налаштовувати ноутбук допомагав?

Д: Ну, він…

Б: Ну, молодець! Дідусь, то це він нас з тобою і звів на сторінці знайомств. А який ти все-таки у мене, ти мені ніколи такі слова раніше не говорив, ось що техніка робить…

Д: Бабця, і чого нам лаятися, треба ж таке, нам довелося нову техніку освоювати, щоб зрозуміти, що живемо ми один з одним душа в душу (обіймаються, потім розсаджуються і листуються один з одним).

Потім пісня з електроніка « До чого дійшов прогрес»

До чого дійшов прогрес

Повний текст пісні

слова Ю. Ентіна, музика Є. Крилатова

к/ф "Пригоди Електроніка"

До чого дійшов прогрес,

До небачених чудес,

Опустився на глибини

І піднявся до неба.

Роблять роботи, а не людина.

До чого дійшов прогрес,

Праця фізична зникла,

Та й розумовий замінить

механічний процес.

Забутий клопіт, зупинений біг,

Без супер технології, ми не зможемо тут.

До чого дійшов прогрес,

Було часу в обріз,

А тепер від моніторів

Відірватися сили немає

Забули відпочинок ми, сніданок та обід,

Стали всі, як роботи, де ти, людино!

Грає пісня гурту Руки вгору «18 мені вже», на сцені з'являються дві бабки. Музика затихає і між ними розгортається діалог:
1я бабуся: Ой, давно ми з тобою на дискотеку не ходили. Може ходімо, ця, струсимо старовиною?
2я баба: Ага, ми минулого разу струсили, що потім твою щелепу по підлозі два дні збирали.
1я бабуся: Ось нудна, ти нудна. Нічого з тобою не звариш, ні кисіль, ні шийка. Нудна. Нічого. А ти знаєш, як я вмію фліртувати?
2я баба: Чого ти вмієш?
1я баба: Фліртувати.
2я бабця: А чий це таке? Ану, давай показуй.

1я баба починає їй наочно показувати, як це.
2я бабка (голосячи): ОЙ, зовсім з розуму вижила. Зовсім. Це що таке? А?
1я бабуся: Ось нудна, ти нудна. Стара ти ключка.
2я баба: Чуєш! Ти на кого тут спритність налаштовуєш? Я тобі зараз влаштую. Ти подивися яка! Я тобі зараз…
Не встигає вона закінчити фразу і на обрії з'являється два дідусі. Бабці відразу звертають на нього увагу. І починають сперечатися, хто кого «кадрити» буде.
1й дід: Гля, телиці тусуються.
2й дід (глухуватий): А?
1й дід: Баби, говорю, стоять.
2й дід: ага-ага-ага.
1й дід: Зараз знімемо, чель?
2й дід: ага-ага-ага.
1й дід: Твоя яка?
2й дід: Моя та, яка молодша.
1й дід: Ти знаєш, вони обидві ровесниці.
2й дід: Ну, тоді, та, що пофарбувала.
1й дід: Ти знаєш, він обидві ммммм. Гарні.
2й дід: Ну, тоді, мені та, яка ближче стоїть.
1й дід (підштовхує друга): Тоді, ахтунг, пішов-пішов.
2-й дід: угу-угу.

2я баба (звертаючись до діда): Чоловік, запросіть даму танцювати…
1я баба: Від кобила, відвела хлопця. Гей, ти че там у городі ховаєшся, йди дівчину запрошуй, бо я вже вся змучилася. (починаючи танцювати) Мене звуть Квіточка.
1й дід: Яке відстійне ... гідне ім'я. Квіточка.
1я бабуся: Ой діду, заводиш ти мене.
1й дід: Я б твої квіточки обірвав би все.
1я баба: Ти випадково не жеребець?
1-й дід: Кролик - я.
1я бабця: Ну, що ж, непогано. Теж зійде.
На перший план переміщується друга пара.
2я бабуся: Чуєш, дідусю. А ти, від якої музики кайфуєш?
2й дід: Я це, тягнуся від групи, Ногу звело.
2я баба: Ти знаєш, а я від Кобзона з глузду з'їжджаю. Я коли його на сцені бачу, у мене дах, геть-чисто, зносить.
2й дід: Краса, а як тобі Децл?
2-я баба: Ой, Децл - відстій галимий.
На перший план знову повертається перша пара.
1я баба: Ооой, спокусник ти мій. Спокусай мене, спокусай.
1й дід: А що ви сьогодні ввечері робите?
1я бабуся: Я сьогодні вдома, чай п'ю.
1й дід: А чи не бажаєте ви, козла забити? Так би мовити, тусануться круто.
1я баба: Не знаю, мене мама не випустить. (Дід притискає до себе бабку) Вирішили взяти бика за роги?
1й дід: Ні, корову за вим'я.

Знову пари міняються місцями.
2й дід: Чуєш, ти це гарна.
2-я бабка: Приємно ж. Прям зараз хочеш?
2й дід: А чого тягти? Поперек болить.
2я баба: Та ти шо, ну тоді підемо до тебе.
2й дід: до мене не можна, у мене шнурки у склянці.
2я бабуся: хто в тебе в склянці?
2й дід: Батьки, кажу, вдома в мене.
2я бабка: Батьки. Мавпи чи що?
2й дід: Які мавпи? Батьки, говорю, вдома. (Притискає її ще сильніше).
2я баба: Ти з глузду, чи що збожеволів? А прелюдія де? Прелюдія? Я тобі зараз як дам. Ти в мить у мене в дубовий ящик зіграєш.
2й дід: ойей (падає бабці на руки).
Пари розпадаються.
1й дід (звертаючись до друга): Як твоя?
2й дід: Чудова чікса. Ухх. А твоя?
1й дід: А в мене бабуся – цукерка. Ухх. Так би й розірвала цю обгортку. Ухх.
1я бабуся (звертаючись до подруги): Ну че, як твій?
2-я бабка: Та зверху так і не дуже. Але перчик нафарширований.
1я бабця: А в мене дідусь, то взагалі кролик. Серцеїдок трясен.
2я бабця: Ну, що, Квіточка ... будемо знайомство продовжувати?
1я бабця: Ну, а че ж не. Що ж нам молоді.
Бабці рухаються до дідусів.
Бабці: Ну, че, діди. Запалюй.
Усі танцюють танець Макарена.